17 листопада 2017
ДЕРЖАВНА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧА
СЛУЖБА УКРАЇНИ
01001, м. Київ, вул. Городецького 13
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 697-р "Питання Міністерства юстиції" Державна пенітенціарна служби України як центральний орган виконавчої влади з 30 вересня цього року припиняє виконання покладених на її функцій і повноважень з передачею їх до Міністерства юстиції України (постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 р. № 343 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції").
16.05.2012
nakaz#124

Про затвердження Положення про сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки

Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань
від 28 липня 2005 року N 124

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 серпня 2005 р. за N 881/11161

Відповідно до Кримінального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 N 275 (із змінами) і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.12.2003 за N 1277/8598, та з метою поліпшення умов тримання осіб, засуджених до позбавлення волі, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки (далі - Положення), що додається.
2. Начальникам територіальних органів управління Державного департаменту України з питань виконання покарань:
2.1. Організувати вивчення Положення з відповідними категоріями посадових осіб підпорядкованих органів і установ та у двотижневий термін з моменту набрання ним чинності прийняти від них заліки.
2.2. Забезпечити умови тримання засуджених у секторах максимального рівня безпеки при виправних колоніях середнього рівня безпеки відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, нормативно-правових актів Державного департаменту України з питань виконання покарань та цього Положення.
3. Управлінню охорони, нагляду і безпеки Департаменту (Ільтяй М. П.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Департаменту полковника внутрішньої служби Лагоду А. С. та начальників територіальних органів управління Департаменту.
5. Наказ оголосити особовому складу органів і установ кримінально-виконавчої системи.
 


Голова 

В. В. Кощинець 


ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань
від 28 липня 2005 р. N 124
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 серпня 2005 р. за N 881/11161 


ПОЛОЖЕННЯ
про сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки

1. Загальні положення

1.1. Сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки (далі - сектор) створюється і ліквідовується наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент).
1.2. Сектор є структурним підрозділом виправної колонії середнього рівня безпеки (далі - колонія), на території якої він створений, і розташовується в ізольованому (локальному) секторі житлової зони колонії на базі капітально побудованих приміщень камерного типу (далі - ПКТ).
1.3. У секторі тримаються засуджені до позбавлення волі на певний строк, яким за рішенням Апеляційної комісії Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі - Апеляційна комісія Департаменту), установлено відбування покарання у ПКТ виправної колонії максимального рівня безпеки, а також чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Кількість місць для тримання засуджених у секторі в кожному конкретному випадку визначається наказом Департаменту.
1.4. Засуджені направляються до сектору та переводяться з нього виключно за нарядами Департаменту в порядку, визначеному Інструкцією про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, затвердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16.12.2003 N 261 (із змінами) і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N 1270/8591.
1.5. Облік засуджених, які тримаються в секторі, їх комунально-побутове забезпечення, організація нагляду, працевикористання, оперативної, соціально-виховної та психологічної роботи з ними здійснюються відповідними службами колонії.
1.6. Засуджені, які за рішенням Апеляційної комісії Департаменту були переведені до сектору на певний строк, після відбуття цього строку покарання у секторі повертаються до тих виправних колоній, де вони раніше відбували покарання, а засуджені, які були направлені до сектору із слідчих ізоляторів після набрання вироком законної сили, у разі зміни умов тримання переводяться до виправних колоній відповідного рівня безпеки виключно за персональними нарядами Департаменту.
1.7. Особи, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені із сектору в порядку, передбаченому статтею 101 Кримінально-виконавчого кодексу України.
1.8. Сектор не має прав юридичної особи. Бухгалтерські та фінансові операції з його обслуговування провадяться відповідними службами колонії.
1.9. Начальник колонії та його заступники несуть персональну відповідальність за додержання вимог законодавства, умов і режиму тримання засуджених у секторі.
1.10. Начальник сектору призначається наказом територіального органу управління Департаменту і підпорядковується начальнику колонії та його заступникам.

2. Основні особливості режиму тримання осіб, які перебувають у секторі

2.1. У секторі засудженим установлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії максимального рівня безпеки.
2.2. У секторі засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у ПКТ.
ПКТ сектору обладнуються відповідно до вимог пункту 17 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 N 275 (із змінами) і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.12.2003 за N 1277/8598 (далі - Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань).
На території, де розташовані ПКТ для тримання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, розташовуються карцер, одиночні камери, камери для праці засуджених, кабінети начальника сектору, соціально-виховної та психологічної роботи, кімната приймання етапу, кімната приймання їжі черговою зміною, палата-камера для проведення маніпуляцій та перев'язок, лазня, санвузол для чергової зміни, комора, кімната роздачі їжі засудженим.
Сектор для тримання засуджених до довічного позбавлення волі обладнується відповідно до Типових правил щодо обладнання секторів для тримання засуджених до довічного позбавлення волі (додаються).
2.3. У секторі організовується суворо регламентований розпорядок дня, який затверджується наказом начальника колонії та додається до плану нагляду.
2.4. Засуджені, які прибули до сектору, підлягають повному обшуку. Речі, які є при них, а також посилки (передачі) і бандеролі, що надходять на їх ім'я, підлягають огляду, а кореспонденція - перегляду. У разі вилучення предметів, виробів і речей, зберігання яких заборонено або які придбані незаконним шляхом, складається відповідний протокол.
2.5. Прийняття засуджених до сектору здійснюється у порядку, визначеному пунктом 26 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
2.6. Особи, засуджені до позбавлення волі на певний строк, тримаються окремо від осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.
2.7. Засуджених, які тримаються в камерах сектору, виводити для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби забороняється. Придбання продуктів харчування і предметів першої потреби для них здійснюють начальник сектору або начальники відділень соціально-психологічної служби за їхніми заявами.
2.8. Засуджені, які тримаються в секторі, у встановлений час виводяться на роботу в спеціально обладнані робочі камери. Вивід засуджених у робочі камери проводиться за щоденними рознарядками, затвердженими начальником колонії або особою, яка виконує його обов'язки, які готуються майстром, погоджуються з соціально-психологічною, оперативною, планово-економічною службами та службою нагляду і безпеки.
Залучення до праці засуджених до довічного позбавлення волі з використанням ударних механізмів, колючо-ріжучих предметів категорично забороняється.
Тривалість робочого часу для засуджених встановлюється відповідно до законодавства про працю.
2.9. Під час роботи та прогулянок засуджених здійснюється технічний огляд та обшук камер сектору з метою виявлення недоліків у їх обладнанні, підкопів, проломів або пошкоджень у підлозі, стелі, стінах, віконних ґратах, інших приготувань до втечі, а також знарядь, які можуть бути використані для нападу на працівників колонії, та заборонених предметів. Зазначені заходи здійснюються з використанням спеціального інструменту (дерев'яні молотки, щупи, викрутки, металошукачі, магніти, ліхтарі тощо), який зберігається у сейфі молодшого інспектора згідно з описом.
2.10. При виведенні засуджених за межі сектору адміністрація колонії забезпечує їх ізоляцію від осіб, які відбувають покарання в цій установі. Вивід з камер осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, здійснюється відповідно до вимог пункту 30.9 Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 22.10.2004 N 205/ДСК і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.11.2004 за N 1412/10011.
2.11. Господарське обслуговування території сектору, прибирання його приміщень, крім камер, де тримаються засуджені, здійснюється засудженими, призначеними для виконання робіт з господарського обслуговування і закріпленими за сектором максимального рівня безпеки наказом по колонії.
Залучати засуджених, які тримаються у камерах, до цих робіт забороняється. Прибирання камер проводиться засудженими, які в них тримаються.
2.12. Перебування інших засуджених колонії на території сектору, а також представників адміністрації, які не мають прямого відношення до його функціонування, забороняється.

3. Особливості здійснення нагляду в секторі

3.1. Нагляд за засудженими в секторі здійснюється спеціально закріпленими за цим сектором молодшими інспекторами в порядку, визначеному Інструкцією з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах.
3.2. На молодших інспекторів з нагляду та безпеки в секторі в повному обсязі поширюються права та обов'язки, визначені Інструкцією з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах. У своїй діяльності під час несення служби вони підпорядковуються черговому помічнику начальника установи (далі - ЧПНУ) та його заступнику.
3.3. У період несення служби з нагляду за засудженими, які тримаються в секторі, молодший інспектор чергової зміни постійно перебуває у коридорі. Контроль за наявністю та поведінкою засуджених, які тримаються в камерах, здійснюється шляхом почергового спостереження за ними крізь отвір для нагляду, оглядові вікна та систему відеоспостереження.
Про використання засобів відеоспостереження адміністрація установи повідомляє засудженим під підпис.
3.4. Роздача їжі засудженим проводиться у присутності не менше двох молодших інспекторів або працівників, які входять до складу оперативної групи, під керівництвом ЧПНУ або його заступника.
3.5. Перед виводом засуджених на прогулянку ретельно оглядається дворик для прогулянок та стан його огорожі. Засуджені виводяться покамерно в дворики для прогулянок, де перебувають під постійним наглядом молодшого інспектора. Після закінчення прогулянки всі засуджені підлягають обшуку.
3.6. Нагляд за поведінкою засуджених до довічного позбавлення волі під час прогулянки ведеться двома молодшими інспекторами, один з яких виставляється на спеціальному помості, установленому над двориками, а другий - біля дворика. Указані пости виставляються із самого початку виведення засуджених на прогулянку.
3.7. У разі раптового захворювання, каліцтва або спроби самогубства засудженого, виникнення пожежі, стихійного лиха або інших надзвичайних подій терміново викликається ЧПНУ з лікарем або оперативною групою та в установленому порядку вживаються відповідні заходи щодо надання потерпілим медичної допомоги або ліквідації наслідків надзвичайних подій.
3.8. Молодшим інспекторам чергової зміни та задіяним до нагляду членам оперативної групи забороняється відлучатися з території сектору, забороняється відчиняти двері камер, без дозволу ЧПНУ переводити засуджених з однієї камери в іншу, передавати ключі від них іншим посадовим особам (за винятком ЧПНУ та його заступника), уходити до камери з ключами, допускати в сектор, де тримаються засуджені до довічного позбавлення волі, працівників, які не мають дозволу на його відвідування, або тих, які прибули без супроводу ЧПНУ.

4. Права й обов'язки засуджених

4.1. На засуджених, які тримаються в секторі, у повному обсязі поширюються права та обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 Кримінально-виконавчого кодексу України, Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та відомчими нормативно-правовими актами, що стосуються зазначених категорій засуджених.
4.2. Засуджені до позбавлення волі на певний строк мають право:
 витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, у сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;
одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;
одержувати протягом року п'ять посилок (передач) і дві бандеролі;
на чотири телефонних розмови протягом року тривалістю до п'ятнадцяти хвилин кожна під контролем адміністрації.
4.3. Засуджені до довічного позбавлення волі мають право:
 витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, у сумі до п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;
одержувати один раз на шість місяців короткострокове побачення;
одержувати протягом року дві посилки (передачі) і дві бандеролі.
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття десяти років строку покарання засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі двадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати, а також брати участь у групових заходах культурно-масового та спортивного характеру.
4.4. Засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година, а хворим на туберкульоз - до двох годин.
4.5. Засуджені мають право звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб. Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються відповідно до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань за належністю і вирішуються у встановленому законом порядку.

5. Матеріально-побутове забезпечення засуджених

5.1. Засудженим створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.
Норма житлової площі на одного засудженого не може бути меншою трьох квадратних метрів.
5.2. У холодну пору року температура в камерах підтримується на рівні не нижче плюс 18 градусів за Цельсієм.
5.3. Засуджені забезпечуються триразовим гарячим харчуванням, одягом, натільною білизною, взуттям та індивідуальним спальним ліжком, а також постільними речами за встановленими нормами. Верхній одяг засуджених до довічного позбавлення волі відрізняється від одягу інших засуджених.
5.4. Засуджені з дозволу адміністрації можуть з коштів, які перебувають на їхніх особових рахунках, додатково придбавати взуття і одяг, у тому числі спортивний, оплачувати лікувально-профілактичні послуги, що надаються додатково за призначенням лікаря, отримувати необхідне за медичними показаннями дієтичне харчування.

6. Медичне обслуговування засуджених

6.1. Медичне обслуговування засуджених організовується і проводиться у порядку, установленому статтею 116 Кримінально-виконавчого кодексу України, нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України.
6.2. Для надання стаціонарної медичної допомоги засудженим, які тримаються в секторі, на його території обладнується спеціальна камера-палата.

7. Надання побачень особам, які тримаються в секторі, та порядок їх листування

7.1. Порядок надання побачень особам, які тримаються в секторі, та порядок їх листування визначаються Кримінально-виконавчим кодексом України та Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
7.2. Побачення особам, які тримаються в секторі, надається в години, спеціально відведені для цих категорій засуджених. Перебування в кімнатах побачень інших засуджених, які відбувають покарання в колонії, заборонено.
7.3. Короткострокові побачення засудженим до довічного позбавлення волі надаються, як правило, на території сектору в спеціально обладнаних приміщеннях.
7.4. Пропозиції, заяви і скарги осіб, які тримаються в секторі, адресовані в Європейський суд з прав людини, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.
 


Начальник управління охорони,
нагляду і безпеки Департаменту
генерал-майор внутрішньої служби 

 
 
М. П. Ільтяй 


Додаток
до Положення про сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки 


ТИПОВІ ПРАВИЛА
щодо обладнання секторів для тримання засуджених до довічного позбавлення волі

1. Загальні положення

Ці правила застосовуються для обладнання нових та реконструкції і капітального ремонту діючих секторів максимального рівня безпеки (далі - сектори). При облаштуванні секторів, крім цих правил, необхідно також керуватися вимогами державних будівельних норм, державних стандартів України, державними протипожежними та санітарними нормами при будівництві, а також вимогами відомчих нормативно-правових актів, що регламентують це питання.
Сектор розміщується на території житлової зони виправної колонії, окремо від інших будівель та споруд, і відгороджується від іншої території огорожею суцільного заповнення висотою 3 м. У верхній частині огорожі встановлюється спіраль з армованої колючої стрічки діаметром не менше ніж 800 мм, діаметр дроту для армування стрічки - не менше ніж 3 мм. У цокольній частині огорожі обладнується протипідкопне посилення на глибину не менше ніж 500 мм.
На території сектору обладнуються: будівля з приміщеннями камерного типу (далі - ПКТ) та прогулянкові дворики для засуджених.

2. Загальнобудівельні та конструктивні вимоги до будівель з ПКТ

Будівля з ПКТ, як правило, будується з цегли. Зовнішні стіни будуються з повнотілої глиняної цегли М 100 на цементному розчині М 75. Кладка стін здійснюється колодязним типом за такою схемою: внутрішня стіна - товщиною 380 мм, утеплювач-керамзитобетон - 140 мм, зовнішня верста - цегляна кладка товщиною 120 мм, загальна товщина зовнішніх стін становить 640 мм.
При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні допускається застосування як зовнішні огороджувальні конструкції стінових панелей із залізобетону або легкого бетону (в останньому випадку проводиться армування внутрішньої поверхні стін з метою їх зміцнення). Міжповерхове перекриття будується збірним або монолітним із залізобетону.
Внутрішні стіни камер будуються з повнотілої глиняної цегли М 75 товщиною 380 мм на цементному розчині М 50. При меншій товщині стіни армуються.
Внутрішні поверхні зовнішніх цегляних стін і стелі останнього поверху, де тримаються засуджені, а також внутрішні стіни, що відділяють камери від службово-господарських приміщень, зміцнюються сіткою із сталевої арматури діаметром 12 мм з вічком 150 х 150 мм з подальшим їх штукатуренням.
Внутрішні поверхні стін приміщень гладко штукатуряться та фарбуються клеєвою або олійною фарбою, а в місцях установлення санітарно-технічних приладів - облицьовуються керамічною плиткою.
Підлоги всіх приміщень за санітарними нормами викладаються з керамічної плитки, за винятком камер-палат, камер, кабінетів та інших службових приміщень із сухим режимом експлуатації, де підлоги влаштовуються дерев'яні або з лінолеуму.
Підлоги в камерах першого поверху зміцнюються сіткою із сталевої арматури 12 мм з вічком 150 х 150 мм, що укладається в основу підлоги по всій площині.
Стелі всіх приміщень вище панелі фарбуються клеєвою або олійною фарбою.

3. Вимоги до будівництва й обладнання камер та інших приміщень у секторі

У будівлі з ПКТ обладнуються такі приміщення:
кабінет начальника сектору;
кабінет соціально-виховної та психологічної роботи;
кімната чергового по сектору;
кімната приймання етапу;
камера-палата для лікування засуджених, хворих на соматичні захворювання;
камера-палата для проведення маніпуляцій та перев'язок засудженим;
кімната приймання їжі особовим складом чергової зміни;
санвузол;
кімната роздачі їжі засудженим;
лазня;
комора;
камери на 2 - 4 особи;
камери на одну особу (10 % від усіх камер у секторі);
карцери;
робочі камери;
кімнати для надання засудженим телефонних розмов;
кімнати для проведення побачень.
Обладнання ПКТ повинно забезпечувати надійну ізоляцію засуджених та унеможливлювати їх будь-який зв'язок з іншими особами, які тримаються в суміжних камерах, крім зв'язку, що обладнується згідно з вимогами до обладнання сектору технічними засобами охорони (далі - ТЗО).
Розміщення камер та карцерів здійснюється однобічним або двобічним способом. У разі двобічного розміщення камер по коридору протилежні двері розташовуються із зміщенням одні відносно других. Перетинання коридору сходовими клітками забороняється.
У камерах передбачається таке обладнання:
двоярусні ліжка з габаритними розмірами 1,9 х 0,7 м;
столи та лавки з розрахунку периметра столів і довжини лав по 0,4 м погонних на 1 засудженого;
настінні шафи і приліжкові тумбочки (одна на дві особи);
репродуктор.
Інвентар камер надійно прикріплюється до підлоги або стіни.
Камери обладнуються двома вхідними дверима. Зовнішні двері встановлюються металевими (подвійні, утеплені) або дерев'яними, товщиною 60 мм, з розмірами полотен 1900 х 750 мм. Дерев'яні дверні полотна з обох боків оббиваються листовою сталлю та закріплюються металевими кутниками по всьому периметру з ретельною підгонкою їх до дверної коробки. Щілини у дверних притворах не допускаються.
Внутрішні двері - металеві ґратчасті виготовляються з арматури діаметром не менше 20 мм та поперечних смуг перерізом 60 х 12 мм, розмір вічка ґратчастих дверей становить 120 х 200 мм.
У центрі зовнішніх дверей на висоті 1,5 м від рівня підлоги обладнується наглядове вічко з розміром отвору з боку камери 140 х 200 мм, а з боку коридору - 35 х 40 мм з таким розрахунком, щоб забезпечувався повний огляд камери. Вічко склиться небитким склом і з боку коридору закривається кришкою, яка обертається на штирі і відкривається без шуму.
На висоті 1000 мм від рівня підлоги в зовнішніх дверях обладнуються кватирки для передачі їжі розміром 180 х 220 мм. У внутрішніх дверях навпроти кватирки обладнується кватирка такого самого розміру. Дверцята кватирки відкриваються у бік коридору, утримуються у горизонтальному положенні на кронштейнах, замикаються замком вагонного типу та закріплюються металевими кутниками по всьому контуру з ретельною підгонкою їх до камерних дверей. Щілини між дверцятами кватирки та полотном дверей не допускаються.
Двері розміщуються, як правило, по центру камери, дверна коробка і двері встановлюються ближче до внутрішнього боку стіни для поліпшення огляду камери. Планувальна форма камер повинна забезпечувати найкращий огляд їх крізь наглядове вічко дверного полотна.
Двері камер навішуються з лівого боку дверної коробки з таким розрахунком, щоб у закритому положенні їх неможливо було зняти з петель. Зверху над петлями встановлюються обмежувальні пластини, що унеможливлюють зняття дверей з петель. Двері відкриваються у бік коридору, замикаються замками спеціального типу на два міцних металевих засови, розміщені навпроти петель дверей. На дверях установлюються накладні коробчаті замки. Установлювати на дерев'яні двері врізні замки забороняється. Врізні замки можуть установлюватися у внутрішній порожнині подвійних металевих дверей. У цьому разі використовуються багаторигельні замки приводного типу, що фіксуються при зачиненні не менше ніж у трьох місцях: зверху, знизу та посередині дверної коробки.
При належному встановленні замки повинні замикатися ключем на три оберти, а при зачиненні дверей - автоматично на один. Замки з одноригельними механізмами застосовуються на одну групу камер у межах одного внутрішнього поста.
На дверному полотні, з боку камер, облаштовуються дверні скоби. Кут відкривання дверей встановлюється обмежувачем (упором), що обладнується, як правило, на підлозі з таким розрахунком, щоб забезпечувалася можливість одночасного проходу до камери не більше однієї особи, при цьому передбачається можливість повного відкриття дверей.
З метою забезпечення надходження до камери належного природного освітлення відношення площі світлових прорізів до площі підлоги встановлюється не менше 1:8, віконні прорізи виконуються висотою 1200 мм, шириною - не менше 900 мм.
Віконні рами встановлюються зовні віконних прорізів камер, із стулками та з метою забезпечення належної вентиляції обладнуються кватирками (дозволяється замість кватирки використовувати меншу за розміром стулку вікна).
Низ віконних прорізів у камерах розміщується в залежності від висоти стелі на висоті не менше 1200 - 1500 мм від рівня підлоги.
На віконних прорізах з середини камер, службових та допоміжних приміщень установлюються металеві силові ґрати з арматури діаметром не менше 20 мм та поперечних смуг перерізом 60 х 12 мм. Елементи ґрат з арматури пропускаються в отвори сталевої смуги, і всі місця перетину надійно зварюються з таким розрахунком, щоб розмір вічка становив 120 х 200 мм. Анкери для кріплення ґрат замуровуються у кладку стін не менше як на 250 мм. Із зовнішнього боку віконних прорізів на відстані не менше 50 мм від силових ґрат встановлюються сигнальні ґрати, вимоги до обладнання яких визначені у відповідних інструкціях з обладнання об'єктів інженерно-технічними засобами охорони, а на відстані, як правило, до 200 мм установлюються додаткові суцільні рами, що скляться непрозорим товстим склом типу "мороз" (можуть використовуватися інші матеріали, що пропускають сонячні промені та обмежують прозорість). Зазначені рами встановлюються на шарнірах і можуть при потребі повертатися. В основному положенні вони фіксуються болтами та гайками. Підвіконня на вікнах камер не обладнуються.
Кімната роздачі їжі та миття посуду обладнується мийними ваннами на три гнізда, з підводом гарячої та холодної води, з установленням резервного електричного підігрівача.
У кожній камері встановлюються санітарний вузол, обладнаний унітазом із зливним бачком, умивальник та при технічній можливості душова кабіна. Санітарний вузол обов'язково відгороджується суцільною перегородкою висотою не менше 1 м з дверима, що відчиняються ззовні. Душова кабіна обладнується перегородкою до стелі та облицьовується всередині плиткою по сітці. У стіні, що межує з коридором, обладнується наглядовий отвір розміром не більше ніж 220 х 180 мм, який ізсередини камери обладнується ґратами зі сталевого дроту діаметром не менше ніж 12 мм та вічком 50 х 50 мм, а з боку коридору склиться небитким матеріалом.
При двобічній забудові камерами ширина коридору становить 2,5 м, а при однобічній - 2 м. Вікна в коридорах влаштовуються за типом вікон у камерах, крім торцевих вікон коридору при двобічній забудові, світова площа яких для кращого освітлення коридору максимально збільшується.
Планувальні рішення повинні забезпечувати мінімальні переміщення засуджених через інші поверхи. Сходові марші будуються шириною 1,2 м і відгороджуються металевою сіткою на висоту не менше ніж 2,5 м.
Переміщення засуджених поверхами здійснюється по центральній сходовій клітці. У разі розміщення прогулянкових двориків на даху будівлі з ПКТ центральна сходова клітка повинна доходити до їх відмітки.
На вхідних дверях поверхів та дверях камер установлюються замки з різними механізмами і ключами.
Прогулянкові дворики розміщуються на території сектору або на даху будівлі з ПКТ і будуються з розрахунку 3 кв. м на одну особу і не менше ніж на 25 % від загальної кількості місць для засуджених у секторі. Площа кожного прогулянкового дворика має бути не менше ніж 12 кв. м.
Для захисту від атмосферних опадів установлюється дашок, який виноситься на 1 м з боку зовнішньої стіни всередину дворика.
Огорожа прогулянкових двориків будується висотою не менше ніж 3 м і виконується з цегли або залізобетону.
Зверху прогулянкових двориків установлюються металеві ґрати з дроту діаметром не менше 12 мм з розрізом вічка 150 х 150 мм, а на відстані 700 - 1000 мм над ними - металева сітка.
Внутрішня поверхня огорожі прогулянкових двориків штукатуриться.

4. Інженерне обладнання будівель з ПКТ

Будівля з ПКТ обладнується господарсько-питним водопроводом, каналізацією, забезпечується гарячим водопостачанням, центральним опаленням, вентиляцією, електричним освітленням, пристроями слабкого струму. Використання природного газу як палива не дозволяється.

4.1. Теплопостачання

Будівля з ПКТ забезпечується водяним опаленням. Теплопостачання за надійністю належить до другої категорії і здійснюється від власної котельні, що розміщується на території установи. Система опалення будівлі однотрубна з нижньою розводкою і П-подібними стояками. Середня температура поверхні нагрівальних приладів забезпечується не більше ніж 95 градусів. Температура повітря в камерах та інших приміщеннях повинна бути не менше ніж 18 градусів.
У камерах нагрівальні прилади обладнуються в нішах на всю ширину приладу та закриваються суцільним сталевим листом з отворами, кільцюються хомутами та надійно прикріплюються до стін. Площа житлового перерізу отворів повинна забезпечувати необхідну тепловіддачу опалювальних приладів.
Допускається застосування сталевих конверторів у коридорах, на сходових клітках, в адміністративних приміщеннях. Прокладання трубопроводів опалення (стояків та підводок) у камерах виконується у вертикальних та горизонтальних штрабах приховано.

4.2. Вентиляція

У приміщеннях передбачається припливна або припливно-витяжна вентиляція.
У камерах передбачаються:
а) припливно-механічна вентиляція з підігрівом припливного повітря в холодний період та розташування повітроводів у коридорах уздовж повздовжньої стіни з розміщенням припливних отворів у стінах камер;
б) витяжна гравітаційна вентиляція через окремі для кожної камери витяжні канали, що розміщуються у стіні.
Припливні та витяжні отвори розташовуються у стінах під стелею та огороджуються металевими ґратами.
Забір зовнішнього повітря припливними системами здійснюється через повітрозабірні ґрати в зовнішніх стінах на висоті не менше ніж 2 м від землі.

4.3. Водопостачання та каналізація

Будівля з ПКТ обладнується системами господарсько-питного та протипожежного водопостачання, каналізацією, гарячим водопостачанням та внутрішніми водостоками.
У камерах установлюються унітази із зливними бачками, раковини стальні емальовані, душові сітки та піддони (якщо це дозволяє площа камери та санвузла).
Трубопроводи водопостачання, каналізаційні стояки прокладаються за межами камер у вертикальних штрабах стін з боку коридору. Трубопроводи підключення санітарних приладів у межах камер прокладаються приховано в горизонтальних штрабах стін. Каналізаційні трубопроводи в межах камер, що розташовуються над підлогою, бетонуються. На вводах у камери холодного та гарячого водопроводу встановлюється апаратура відключення, розташована на трубопроводах з боку коридору.

4.4. Електроосвітлення

У камерах передбачається робоче та чергове освітлення. Для чергового освітлення використовуються світильники з лампами накалювання, які встановлюються у нішах над дверима. Для робочого освітлення можуть передбачатися світильники з люмінесцентними лампами або лампами накалювання, які встановлюються на стелі або стінах. Управління черговим освітленням здійснюється з кімнати чергового по сектору, а робочим - вимикачами, що встановлюються у коридорі біля вхідних дверей до камер. Електромережа у камерах проводиться приховано під штукатуркою. Для підключення побутових приладів у камерах встановлюються розетки, які повинні вимикатися з кімнати чергового по сектору або з коридору. У коридорах будівлі на кожні 2 - 4 камери встановлюються розетки для вмикання переносних електроламп, необхідних для додаткового освітлення під час проведення технічних оглядів камер.

5. Обладнання сектору технічними засобами охорони

5.1. Обладнання камери

З метою забезпечення належного нагляду за поведінкою засуджених, що перебувають у камері, установлюється відеокамера. Зображення з неї передається на монітори до чергового по сектору та чергової частини установи. Відеокамера встановлюється приховано або відкрито, але в обох випадках вона має бути захищена від фізичного впливу на неї з боку засуджених, що перебувають у камері.
Біля вхідних дверей зсередини та ззовні камери встановлюються кнопки виклику чергового по сектору та переговорні пристрої з ним селекторного типу (далі - абонентський переговорний пристрій). На суцільних вхідних дверях, ззовні камери, установлюється електромеханічний замок, поряд з ним обладнується ідентифікаційний зчитувальний пристрій. Відкривання електромеханічного замка здійснюється в залежності від обраного режиму роботи системи управління електромеханічними замками, а саме: з пульта управління, установленого в приміщенні чергового помічника начальника установи, при введенні в ідентифікаційний зчитувальний пристрій іменної картки (чипа) - основний режим роботи; автоматично при введенні іменної картки (чипа) - запасний режим роботи; з пульта управління, без уведення іменної картки (чипа), шляхом уведення пароля (коду) - аварійний режим роботи. Вибір режиму роботи здійснюється на пульті управління черговим помічником начальника установи з одночасною індикацією обраного режиму на самому пульті та в чергового по сектору. До архіву системи управління електромеханічними замками автоматично заносяться такі дані: про включення або виключення зазначеної системи; про обраний режим роботи, час та особу, яка його встановила або змінила; про відчинення та зачинення електромеханічного замка (час відчинення, номер або місцезнаходження замка та хто його відчиняв). Замість зазначеної системи управління електромеханічними замками може використовуватися існуюча апаратура - "Примула" або її аналог. У цьому разі пульт управління зазначеної апаратури встановлюється в кімнаті чергового помічника начальника установи, а блок дешифраторів - у кімнаті чергового по сектору.
Зовнішні (суцільні) та внутрішні (ґратчасті) вхідні двері до камери обладнуються датчиками виявлення ТЗО для контролю за їх відкриттям. Датчики переважно з'єднуються послідовно до одного охоронного шлейфа з виведенням інформації про його стан до чергового помічника начальника установи та чергового по сектору. Кватирка в зовнішніх дверях до камери обладнується окремим датчиком для контролю за її відкриттям. Віконні прорізи обладнуються сигнальними ґратами. Підлога камер нижнього та стеля камер верхнього поверхів обладнуються датчиками виявлення спроби їх руйнації, вимоги до обладнання цих датчиків наведені у відповідних інструкціях з обладнання об'єктів інженерно-технічними засобами охорони. Кожен з датчиків: контролю за відкриттям хвірток, руйнації сигнальних ґрат, підлоги та стелі камер приєднується до окремого охоронного шлейфа, інформація про їх стан виводиться аналогічно до попередньо зазначеного шлейфа.

5.2. Обладнання будівлі з ПКТ та території сектору

Навколо будівлі з ПКТ, уздовж її зовнішніх стін, утворюється безперервна зона відеоконтролю, яка повинна охоплювати всі вікна будівлі та прилеглу до неї територію сектору, завширшки 3 м. Кількість відеокамер, що використовуються для цього, має бути мінімальна, як правило, по дві з кожного боку будівлі. Безперервність зони відеоконтролю досягається шляхом правильного обрання місця встановлення та типу відеокамер. Зображення з них передається на пристрої контролю відеосигналу та монітори, установлені у чергового по сектору та чергового помічника начальника установи. При зміні відеосигналу черговому по сектору відразу передається голосове повідомлення щодо номера відеокамери, де це сталося, наприклад: "Камера шість!". Зображення виводиться (акцентується) на моніторі та записується до архіву системи відеоконтролю.
Вікна в будівлі (ззовні) та прилегла до неї територія сектору завширшки 3 м можуть також обладнуватися датчиками виявлення ТЗО. Для цього використовуються, насамперед, радіопроменеві або інфрачервоні датчики виявлення. Інформація про стан датчиків, з'єднувальних ліній та мережі їх живлення виводиться до чергового по сектору та може дублюватися черговому помічнику начальника установи.
Хвіртка в огорожі сектору та вхідні двері до будівлі обладнуються аналогічно до вимог обладнання вхідних дверей до камер, з тією лише різницею, що ідентифікаційний зчитувальний пристрій встановлюється з обох боків дверей. Крім того, вхідні двері до будівлі та хвіртка в огорожі сектору з обох боків обладнуються або повинні перебувати в полі зору пристроїв відеоспостереження, що дають змогу черговому помічнику начальника установи провести візуальну ідентифікацію осіб, які мають намір ввійти або вийти. Зображення з цих пристроїв передається до чергового по сектору та чергового помічника начальника установи. Необхідність та вимоги до обладнання інших дверей, хвірток, відеокамер, абонентських переговорних пристроїв і засобів зв'язку в будівлі та на території сектору, крім тих вимог до обладнання, які приведені в цих правилах, визначаються комісійно і лише тоді, коли в цьому існує нагальна потреба.
Будівля з ПКТ та територія сектору обладнуються системою оповіщення, що призначена для термінової подачі сигналу про напад з боку засуджених на особовий склад чергової зміни або іншу надзвичайну подію, що сталася в секторі, до чергового по сектору та чергового помічника начальника установи. Пристрої системи оповіщення для виклику можуть бути як мобільними (переносними), так і стаціонарними. При використанні мобільних пристроїв необхідно забезпечити передачу та проходження сигналу в будь-якому місці сектору. При недостатньому проходженні радіохвиль установлюються ретранслятори сигналу, виносні антени, додаткові стаціонарні пристрої системи оповіщення для виклику або використовуються інші технічні рішення. За відсутності мобільних стаціонарні пристрої встановлюються у таких місцях: на постах, де несе службу особовий склад чергової зміни; місцях, де постійно працюють або перебувають працівники установи; біля кожної камери та прогулянкового дворика (із зовнішнього боку дверей); на маршрутах, які використовуються для переміщення засуджених по території сектору; у місцях надання медичної допомоги; у будь-якому іншому місці, де для цього існує нагальна потреба (визначається комісійно).
Прогулянкові дворики для засуджених обладнуються так само, як і камери, де вони тримаються.

5.3. Обладнання кімнат побачень

Для ведення розмов між засудженими та особами, які прибули на побачення, установлюються абонентські переговорні пристрої. Для спостереження за особами, які перебувають у кімнатах побачень, можуть установлюватися відеокамери, зображення з яких передається аналогічно до інших встановлених у секторі відеокамер. У місці перебування осіб, які прибули на побачення, установлюється кнопка виклику чергового по сектору.

5.4. Обладнання кімнати чергового по сектору

У кімнаті чергового по сектору встановлюються пристрій приймально-контрольний охоронний, призначений для приймання, обробки та відображення інформації про стан датчиків та з'єднувальних ліній ТЗО, що встановлені (використовуються) у будівлі та на території сектору; пристрої приймання, обробки та відображення сигналів від відеокамер систем відеоспостереження та відеоконтролю, що встановлені на території сектору; пристрій зв'язку чергового по сектору з особами, які перебувають біля абонентських переговорних пристроїв, та черговим помічником начальника установи (можливість ведення розмов та прослуховування між камерами виключається); кінцеві пристрої системи оповіщення; розподільчі щити та джерела живлення ТЗО.

Начальник управління охорони, нагляду і безпеки Департаменту
генерал-майор внутрішньої служби

М. П. Ільтяй

версія для друку
Заступник міністра
Чернишов
Денис Вікторович
Розширений пошук »