25 листопада 2017
ДЕРЖАВНА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧА
СЛУЖБА УКРАЇНИ
01001, м. Київ, вул. Городецького 13
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 697-р "Питання Міністерства юстиції" Державна пенітенціарна служби України як центральний орган виконавчої влади з 30 вересня цього року припиняє виконання покладених на її функцій і повноважень з передачею їх до Міністерства юстиції України (постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 р. № 343 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції").
23.11.2012

У Верховній Раді України відбувся круглий стіл "Бангкокські правила на захисті прав ув’язнених жінок"

22 листопада 2012 року персоналом територіальних органів управління і апарату Державної пенітенціарної служби України, що опікуються питаннями соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, взято участь у роботі круглого столу на тему "Бангкокські правила на захисті прав ув’язнених жінок".

Захід відбувся у приміщенні Підкомітету з міжнародно-правових питань та гендерної політики Комітету Верховної Ради України з питань прав людини (далі - Підкомітет ВРУ), національних меншин і міжнародних відносин за організаційної підтримки Інформаційно-консультативного жіночого центу (ІКЖЦ) і Міжнародної неурядової організації "Пенал Реформ Інтернешнл".

Під час робочої зустрічі обговорювалися питання перспектив впровадження в Україні Правил ООН стосовно поводження з ув’язненими жінками і засобів покарання для жінок – правопорушниць без позбавлення їх свободи (Бангкокські правила), прийняті Генеральною Асамблеєю ООН 21 грудня 2010 року.

У вступному слові Голови Підкомітету ВРУ пані Олени Бондаренко розставлено основні акценти наявних проблемних питань у діяльності пенітенціарних закладів, у яких тримаються засуджені жінки, зауважено про об’єктивно необхідні напрями подальшого розвитку державної політики у сфері виконання кримінальних покарань стосовно засуджених жінок з урахуванням гендерної складової.

"Є нагальна необхідність у проведенні гендерного аналізу кадрового персоналу органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України, з метою визначення гендерних розбіжностей з урахуванням гендерних відмінностей чоловіка і жінки, – зазначила пані Олена Суслова (голова правління ІКЖЦ), – важливим елементом підвищення обізнаності пенітенціарного персоналу може бути передбачення відповідних навчальних заходів у програмах підвищення його кваліфікації".

Пані Вікторія Сергеєва (регіональний директор філіалу Міжнародної неурядової організації "Пенал Реформ Інтернешнл" звернула увагу аудиторії, що Бангкокські правила мають рекомендаційний характер, тому кожна держава має свої механізми і алгоритми їх впровадження, що залежить від ступеня політичної волі вищого керівництва держави. Зокрема, необхідно провести аналіз національного законодавства на предмет відповідності нормативно-правих актів положенням Бангкокських правил. Результатом цьому може стати вироблення відповідних висновків і рекомендацій для подальшої підготовки законодавчого акта з урахування громадської думки інститутів громадянського суспільства, що опікуються питаннями гендерних ініціатив.

Віталій Хведчук (заступник начальника департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи з засудженими апарату ДПтС України) поінформував учасників робочої зустрічі, що Державна пенітенціарна служба України не стояла на місці стосовно сприяння у практичну діяльність органів і установ виконання покарань, у яких тримаються жінки, ініціатив з гендерними складовими.

Ним зазначено, що для відбування покарання засуджених жінок станом на 1 жовтня 2012 функціонують 15 установ, з яких 13 виправних колоній, 1 виправний центр, Мелітопольська виховна колонія для неповнолітніх осіб жіночої статі. Також, у зазначених установах перебуває 7,2 тис. засуджених жінок, у тому числі 94 неповнолітніх, 21 засуджена до довічного позбавлення волі.

"Зокрема, 16% жінок перебувають у зареєстрованому шлюбі; стільки ж - розлучені; 35% - взагалі не перебували в шлюбі; в громадянському шлюбі перебуває (зі слів) близько 19%; удови – 12% осіб; зареєстрували шлюб в місцях позбавлення волі 0,3%; розлучених в місцях позбавлення волі – 5 осіб, – зазначив Віталій, – протягом цього ж періоду не отримували посилок, передач 30% осіб; не мали тривалих побачень із рідними близько 58%; мають дітей віком до 6 років 16% засуджених жінок; позбавлені батьківських прав 10% засуджених; діти перебувають у будинках-інтернатах у 9% жінок".

Звернено увагу аудиторії, що станом на 20 липня 2012 року криміногенний склад засуджених жінок був наступний: крадіжка – 20%; умисне вбивство – 17%; умисне тяжке тілесне ушкодження – 10%; грабіж – 6%; розбій – 5,9%; привласнення, розтрата, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем – 1,3%; хуліганство – 0,5%; зґвалтування – 0,2%.

Дійсно, однією з найбільш вразливих груп засуджених жінок є матері з дітьми, які перебувають у місцях позбавлення волі. З метою збереження зв’язків матері та дитини, формування відповідального материнства у жінок, у сфері діяльності ДПтС України функціонують дві виправні колонії для засуджених жінок, при яких створено будинки дитини (жіночі виправні колонії у містах Чернігові та Одесі).

Згідно з Кримінально-виконавчим кодексом України до зазначених колоній направляються засуджені жінки з вагітністю понад чотири місяці. Жінки, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, можуть поміщати в будинки дитини своїх дітей віком до трьох років.

Станом на 1 листопада 2012 року у будинках дитини при виправних колоніях перебувало 97 дітей.

В будинку дитини при Чернігівській виправній колонії (№44) створено належні умови для перебування як дітей, так і спільного проживання 11 матерів з дітьми. Право спільного проживання для матерів з дітьми надано Законом України від 21.01.2010 №1828-VI "Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо забезпечення прав засуджених осіб в установах виконання покарань".

На виконання зазначеного закону в рамках швейцарсько-українського проекту "Підтримка пенітенціарної реформи в Україні" за компонентом "Жінки та матері з дітьми в ув’язненні (підготовка засуджених жінок до звільнення)" було проведено реконструкцію та відкриття у вересні 2010 року Будинку матері та дитини при Чернігівській виправній колонії (№ 44).

Для врегулювання діяльності будинків дитини ДПтС України розроблено проект Типового положення про будинок дитини при виправній колонії. На даний час проект спільного наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження Типового положення про будинок дитини при виправній колонії" надіслано для опрацювання та погодження структурними підрозділами Міністерства юстиції України.

Наталією Костюк (координатор проектів ІКЖЦ) порушувалися питання фактичної доступності і якості медичних послуг для жінок, які перебувають в місцях позбавлення волі, наявність перепони до питань організації охорони здоров’я засуджених жінок, зокрема, які не враховують зміст правил 10 і 11 Бангкокських правил та, навіть, Мінімальних стандартних правил ООН поводження з в’язнями.

Результати реальної оцінки стану справ фактичного збереження здоров’я, що стало можливим після проведення відповідного аналізу щодо глибшого розуміння доступності такої категорії жінок до медичних послуг.

Також, необхідно мати на увазі, що гендерні фактори передбачають об’єктивну необхідність, як мінімум, забезпечення надання медичних послуг рівноцінних тим, що надаються за місцем проживання.

"У діяльності Державної пенітенціарної служби України необхідно переглянути існуючі стратегії і системи надання послуг щодо задоволення елементарних загальних і лікувально-профілактичних потреб ув’язнених жінок" – зауважила пані Наталія.

Пан Олександр Гужва (начальник сектору соціально-психологічної роботи з засудженими управління ДПтС України в Чернігівській області) надав інформацію щодо практичних прикладів впровадження деяких положень Бангкокських правил.

Зокрема, при Чернігівській виправній колонії функціонує будинок дитини. Засуджені жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років, мають право спільного з ними проживання.

"Дійсно. Існують проблемні питання у забезпеченні державної фінансової підтримки засуджених жінок, які народжують дітей, при цьому, також позбавлені такого права після їх звільнення" – зауважив Олександр – "у зв’язку з цим, триває робота щодо пошуку шляхів вирішення цієї проблеми через внесення відповідних змін до нормативно-правових актів, що регламентують цю сферу суспільно-правових відносин держави і громадянина".

Підсумовуючи результати роботи, Голова Підкомітету ВРУ пані Олена Бондаренко, зауважила про необхідність узагальнення наданих рекомендацій та вироблення пропозицій щодо впровадження на законодавчому і практичному рівнях гендерних підходів стосовно ув’язнених жінок.

Департамент кримінально-виконавчої інспекції
та соціально-психологічної роботи з засудженими
(Хведчук В.В.)

Управління зовнішніх комунікацій
(Клиша В.І.)

версія для друку
Заступник міністра
Чернишов
Денис Вікторович
Розширений пошук »