18 листопада 2017
ДЕРЖАВНА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧА
СЛУЖБА УКРАЇНИ
01001, м. Київ, вул. Городецького 13
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 697-р "Питання Міністерства юстиції" Державна пенітенціарна служби України як центральний орган виконавчої влади з 30 вересня цього року припиняє виконання покладених на її функцій і повноважень з передачею їх до Міністерства юстиції України (постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 р. № 343 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції").
13.04.2016
Державна пенітенціарна служба України

ОПИС МОДЕЛІ ПРОБАЦІЇ
визначеної Законом України "Про пробацію"

5 лютого 2015 року Верховною радою України прийнято Закон України "Про пробацію" (№ 160-VIII), який введено у дію 27 серпня 2015 року.

Законом визначається національна модель пробації, яку розроблено з урахуванням стандартів пробації, викладених у Рекомендації CM/Rec(2010)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про Правила Ради Європи про пробацію

Пробація  визначається законом як система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, а також забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.

Метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень. Ще одним шляхом забезпечення мети пробації закон визначає забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.

Національна система пробації складається з трьох видів пробації, які визначаються особливостями правового статусу осіб в системі правосуддя: досудова пробація, наглядова пробація, пенітенціарна пробація.

Досудова пробація застосовується на етапі судового провадження щодо осіб, обвинувачених у вчиненні злочину, та полягає у складанні досудової доповіді - письмової інформації, що характеризує особу обвинуваченого.
Підставою для застосування досудової пробації є письмовий запит суду до органу пробації про надання досудової доповіді обвинуваченого. Термін застосування досудової пробації щодо конкретної особи визначається періодом від направлення письмового запиту суду першої інстанції про надання досудової доповіді до винесення цим судом рішення у кримінальній справі.
Досудова доповідь про обвинуваченого повинна містити соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, оцінку ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та висновок про можливість його виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Досудова доповідь готується за спеціальною науково обґрунтованою методикою, яка визначає можливий ризик вчинення правопорушником повторного злочину, конкретні умови його життєдіяльності, що мали негативний вплив на його поведінку, а також пропозиції щодо можливих шляхів усунення такого негативного впливу засобами пробації без ізоляції від суспільства (адже така ізоляція нерідко сприяє подальшій десоціалізації та криміналізації правопорушника).
Інформація, що подається органом пробації, може бути узята до уваги судом при винесенні вироку.

Наглядова пробація - це здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо:
засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт;
осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт;
осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів.
Підставою для застосування наглядової пробації закон визначає відповідні судові рішення (вирок суду, ухвала суду) або акт про помилування, яким покарання у виді позбавлення або обмеження волі замінено на більш м'яке.
Термін наглядової пробації щодо конкретної особи визначається терміном покарання (іспитовим терміном – у разі звільнення від відбування покарання), а у випадку направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів – від дати вступу вироку у законну силу до дати прибуття засудженого у виправний центр.
У період наглядової пробації щодо засуджених здійснюється:
Нагляд - заходи, які здійснюються органом пробації за місцем проживання, роботи та навчання засуджених з метою дотримання обов’язків, визначених законом та покладених на них судом. Варто звернути увагу, що поняття нагляду у пробації більш широке, ніж поняття контролю. Згідно стандартів, викладених у Правилах Ради Європи про пробацію, крім контролю, який передбачає застосування або погрозу застосування більш суворого покарання або заходу в разі невиконання засудженим обов'язків, нагляд також передбачає заходи підтримки засудженого в суспільстві, з боку органу, який виконує покарання, або від його імені - іншим суб'єктом.

Соціально-виховна робота  -  заходи, які проводяться за індивідуальним планом роботи із засудженим з урахуванням оцінки ризиків вчинення повторних кримінальних правопорушень та передбачає диференційований підхід під час надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги; сприяння працевлаштуванню; залучення до навчання; участь у виховних заходах та соціально корисній діяльності; проведення індивідуально-профілактичної роботи (кейс-менеджмент або індивідуальне ведення справи).

Реалізація пробаційних програм.  Пробаційні програми призначаються за рішенням суду особі, звільненій від відбування покарання з випробуванням, та передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості (програми психологічної корекції та програми соціальної адаптації, спрямовані на усунення негативних факторів, що впливали та можуть в подальшому впливати на поведінку правопорушника).

Пенітенціарна пробація - це підготовка осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання.
Заходи пенітенціарної пробації здійснюються органом пробації за місцем, яке обрав засуджений для проживання після звільнення.
Зазначені заходи здійснюються на підставі звернення адміністрації установи протягом місяця від дати надходження звернення шляхом залучення органів соціального патронажу звільнених, які визначені спеціальним законом.
За зверненням адміністрації установи орган пробації за обраним місцем проживання засудженого після звільнення спільно з державними органами та органами місцевого самоврядування сприяє засудженим, які готуються до звільнення, у:
визначенні місця проживання після звільнення;
влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених;
госпіталізації до закладів охорони здоров’я осіб, які потребують стаціонарної медичної допомоги;
працевлаштуванні працездатних осіб.

Пробація щодо неповнолітніх. Законом визначаються особливості пробації щодо неповнолітніх:
У спрямуванні заходів пробації щодо неповнолітніх робиться акцент на: забезпечення їх нормального фізичного і психічного розвитку; профілактику агресивної поведінки; мотивацію позитивних змін особистості; поліпшення соціальних стосунків.
Досудова доповідь про обвинуваченого неповнолітнього додатково повинна містити: інформацію про вплив криміногенних факторів на поведінку; рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторних кримінальних правопорушень.
Соціально-виховна робота з засудженими неповнолітніми може проводитися із залученням батьків або їх законних представників.
Заходи пробації реалізуються у взаємодії з органами і службами у справах дітей, спеціальними установами та закладами, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень.
Пробаційні програми щодо засуджених неповнолітніх реалізуються разом із центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері соціальної політики.

Волонтери пробації. У період наглядової пробації Закон дозволяє залучати до здійснення заходів нагляду за засудженими та проведенні з ними соціально-виховної роботи волонтерів пробації – фізичних осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку, уповноважені органом пробації на виконання окремих завдань, пов’язаних із пробацією, на добровільній та безоплатній основі.
Згідно проекту нормативного акту, що повинен регулювати волонтерську діяльність у пробації, передбачається, що вона здійснюватиметься за такими напрямами:
здійснення наглядових заходів за місцем роботи та навчання засуджених;
проведення соціально-виховної роботи із засудженими;
складання та реалізація індивідуальних планів роботи із засудженими;
проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими;
надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги засудженим;
надання допомоги у працевлаштуванні засуджених, залученні їх до навчання, виховних заходів та соціально корисної діяльності;
реалізація пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення;
реалізація інших заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень.
Засуджені, до роботи з якими залучаються волонтери пробації, мають право на вибір форм надання волонтерської допомоги у сфері пробації та заміну закріпленого за засудженим волонтера пробації.
Залучення особи до волонтерства у пробації, здійснюється органом пробації за письмовою заявою цієї особи після проходження співбесіди з працівником органу пробації та заповнення анкети волонтера пробації шляхом внесення до списку волонтерів пробації за рішенням керівника органу пробації.
Завдання волонтеру пробації на здійснення волонтерської діяльності, пов’язаної з пробацією, орган пробації визначає з урахуванням досвіду роботи, освіти, моральних, ділових якостей, висловлених пропозицій та побажань волонтера пробації.
Діяльність волонтерів пробації, пов’язана із здійсненням наглядових заходів, контролем за дотриманням засудженими обов’язків, визначених законом та покладених на них судом, передбачає можливість лише участі волонтерів у таких заходах. Про результати здійснення наглядових заходів та стан дотримання засудженим умов нагляду волонтер пробації повідомляє працівника органу пробації, але заходи щодо припинення порушень, у т.ч. щодо притягнення порушника до відповідальності, приймає виключно працівник пробації.
З волонтером пробації, який сприяє у здійсненні нагляду за засудженим, органом пробації укладається договір про провадження волонтерської діяльності, пов’язаної з пробацією.

Обсяг повноважень працівника пробації. Для виконання завдань пробації закон надає працівнику пробації повноваження:
перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщеннях громадян за їх згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це керівника або уповноваженої ним особи;
відвідувати суб'єктів пробації за місцем їх проживання, роботи або навчання;
Законопроект зобов'язує  у встановлений органом пробації строк надання йому безоплатної інформації, необхідної для здійснення його повноважень.

Орган пробації. Організацію заходів пробації буде забезпечувати орган пробації, який законопроектом визначається як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації.
Орган пробації створено шляхом покладення на Державну пенітенціарну службу України функції реалізації державної політики у сфері пробації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року №456 "Про внесення змін до Положення про Державну пенітенціарну службу України".
Підрозділи пробації планується створити після законодавчого урегулювання в інших законах положень закону України "Про пробацію" на базі підрозділів кримінально-виконавчої інспекції Державної пенітенціарної служби України.
Система підрозділів кримінально-виконавчої інспекції станом на 1 січня 2016 року складалася із 589 підрозділів, 4564 співробітників і майже 82 тис. засуджених до покарань, альтернативних позбавленню волі.

Персонал пробації. Згідно рекомендацій щодо професійної компетентності працівника пробації (окреме доручення Державної пенітенціарної служби України від 25.08.2015 №285-15) на посаду працівника пробації на добровільній, конкурсній основі призначаються особи, які спроможні за своїми особистими, діловими, моральними якостями та станом здоров'я виконувати роботу. 

Працівником пробації не може бути особа, яка раніше засуджувалася за вчинення злочину або стосовно якої кримінальне провадження було закрито за нереабілітуючими підставами; на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; яка визнана за рішенням суду недієздатною або обмежено дієздатною.

При підборі кандидатур на посади працівників пробації варто ураховувати досвід роботи у сферах: державного управління, педагогічної, психологічної, соціальної роботи, надання соціальних послуг, а також досвід організації профілактичної та психокорекційної роботи з особами асоціальної спрямованості.
При розгляді кандидатур на посади працівників пробації рекомендується використовувати визначене законодавством право на встановлення випробувального терміну (до шести місяців). Випробувальний термін мотивуватиме кандидатів на посади до успішного проходження навчання та стажування та дозволить прийняти рішення про призначення кандидата на посаду працівника пробації з урахуванням оцінки, яка підтверджує рівень знань, необхідних для виконання професійних завдань.
Кожен працівник пробації повинен пройти підготовку за спеціально розробленою навчальною програмою та відповідне стажування.

Стратегія розвитку пробації в Україні. Стратегія розвитку пробації в Україні міститься у Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленої  Указом Президента України від 20.05.2015 № 276 (пункт 11.4 розділу 11 плану заходів виконання Стратегії).
Згідно зі стратегією створення і розвитку пробації передбачається введення пробації щодо осіб звільнених з місць позбавлення волі умовно-достроково (з попередньою оцінкою ризику здійснення ними повторного правопорушення), а так само розширення переліку санкцій і заходів, які засуджені відбувають в суспільстві. До нині існуючих в кримінальному законодавстві обов'язків, пов'язаних з обмеженням свободи пересування і примусових заходів медичного характеру, планується додати обов'язки, пов'язані з отриманням освіти і працевлаштуванням.

27.08.2015 введений у дію Закон України «Про пробацію»

Мета пробації

забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.

Досудова пробація

  • Оцінка ризику повторного правопорушення
  • Досудове доповідь

Наглядова пробація

  • Покарання без позбавлення волі (громадські роботи, виправні роботи, нагляд за звільненими з випробувальним терміном)
  • Оцінка чинників ризику повторного злочину
  • Пробаційний нагляд
  • Індивідуальне ведення справ
  • Пробаційні програми (для звільнених з випробуванням)
  • Залучення волонтерів пробації

Пенітенціарна пробація

  • Взаємодія з адміністрацією установи і суб'єктами державного соціального патронажу.
  • Допомога у вирішенні питань житла і роботи в процесі підготовки до звільнення з місць позбавлення волі.

Перспективи розширення функцій пробації

  • Розширення переліку санкцій і заходів в суспільстві (освіта і робота)
  • Застосування пробації до засуджених, які звільняються умовно-достроково (з оцінкою ризику повторного правопорушення та наглядом)

станом на 01.01.2016: 82000 засуджених, 4564 працівника, 589 офісів

Управління кримінально-виконавчої інспекції
Державної пенітенціарної служби України

 

версія для друку
Заступник міністра
Чернишов
Денис Вікторович
Розширений пошук »