12 грудня 2017
ДЕРЖАВНА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧА
СЛУЖБА УКРАЇНИ
01001, м. Київ, вул. Городецького 13
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 697-р "Питання Міністерства юстиції" Державна пенітенціарна служби України як центральний орган виконавчої влади з 30 вересня цього року припиняє виконання покладених на її функцій і повноважень з передачею їх до Міністерства юстиції України (постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 р. № 343 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції").
30.09.2016
Державна пенітенціарна служба України

Щодо обговорення пропозицій для внесення доповнень
до статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України та
інших нормативно-правових актів
для усунення диспропорційності в правах, обов’язках і юридичній
відповідальності персоналу
Державної кримінально-виконавчої служби України і
громадян, які мають непогашену (незняту) судимість, та здійснюють контроль і
проведення перевірок установ виконання покарань
з пред’явленням редакційного (службового) посвідчення
друкованого засобу масової інформації або інформаційного агентства

07.09.2016 Верховною радою України прийнято законопроект 2490а від 10.08.2015 (21.09.2016 подано Президенту України на підпис), яким внесено зміни до частини 3 статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК України). До цього 08.04.2014 статтю 24 КВК України викладено в іншій редакції, якою розширено перелік суб’єктів відвідування установ виконання покарань та змінено умови і порядок таких відвідувань для "здійснення контролю та проведення перевірок" установ виконання покарань.

Зазначені зміни створили передумови до безперешкодного і безумовного доступу до установ виконання покарань громадян, які мають непогашену (незняту) судимість із журналістськими посвідченнями.

Основною метою таких відвідувань, як свідчить двохрічний досвід, є "здійснення контролю та проведення перевірок" установ виконання покарань громадянами, які мають непогашену (незняту) судимість, та супроводжують осіб, які перелічені у частині 1 статті 24 КВК України.

Часто, громадяни, які мають непогашену (незняту) судимість, під час "здійснення контролю та проведення перевірок" установ виконання покарань своїми діями не охоплюють тієї "добросовісної" мети діяльності журналіста, що визначена правовими засадами діяльності журналістів: Конституцією України, Законами України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про інформаційні агентства", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та іншими нормативно-правовими актами.

З одного боку, своїми "недобросовісними" умисними діями громадяни, які мають непогашену (незняту) судимість, під час "здійснення контролю та проведення перевірок" установ виконання покарань, дискредитують імідж журналіста, з іншого – мандат посадових і виборних осіб, зазначених в частині 1 статті 24 КВК України.

Також, враховуючи офіційні роз’яснення Міністерства юстиції України від 04.10.2011 "Правові засади діяльності журналістів в Україні" в частині умислу журналіста, то це є таке ставлення до поширення інформації, коли журналіст усвідомлював недостовірність інформації та передбачав її суспільно небезпечні наслідки.

Суспільно небезпечні наслідки, під час і після відвідування установ виконання покарань громадянами, які мають непогашену (незняту) судимість із журналістськими посвідченнями, поширення "викривленої і упередженої" інформації можуть стосуватися належного забезпечення умов і порядку виконання кримінальних покарань, безперебійного функціонування установ виконання покарань аж до втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, що передбачено статтею 343 Кримінального кодексу України.

Також, з метою формування об’єктивної і виваженої позиції щодо диспропорційності в правах, обов’язках і юридичній відповідальності журналістів і персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України після внесених у квітні 2014 року змін до статті 24 КВК України було проведено фрагментарні дискусії під час багатосторонньої робочої зустрічі Ради Європи з обговорення питань боротьби з неналежним поводженням в тюрмах (23-24 квітня 2015 року) під час службового відрядження делегації Державної пенітенціарної служби України до Французької Республіки (м. Страсбург) http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/776746.

Зокрема у ході фрагментарних дискусій було доведено до відома аудиторії представників держав-членів Ради Європи, що "в Україні, засоби масової інформації мають право безперешкодного відвідування виправних колоній, коли супроводжують депутатів, їх помічників, членів громадських рад та інших. Адміністрація установ виконання покарань не має права відмовити у відвідуванні установ позбавлення волі в такому випадку, ці зміни внесені у законодавство в квітні 2014 року. Чи не порушує це баланс взаємодії між громадським сектором, адміністрацією і засудженими на користь самих же засуджених, які можуть зловживати цим правовим інститутом? Яка законодавча складова, практика і думка з цього питання колег з інших держав?"

Представник від Грузії у відповідь зазначив, що це може бути елементом створити скандал, коли залучається преса. Засуджені часто залучають пресу в своїх цілях. Преса не дає правильний аналіз реальному стану справ. Часто використовується в політичних цілях. Тюрма стає прохідним двориком. Тим паче, що вони (ЗМІ) охороняються законом але часто поширюють некомпетентну інформацію.

У зв’язку з цим, представник Шотландії запитав, а тоді у який спосіб збалансувати інтереси?

У відповідь представник Норвегії сказав, що у нашій державі ми розглядаємо контакти з пресою як щось позитивне. У нас є дні відкритих дверей, коли ЗМІ відвідує у визначені часи. У нас преса має право на відвідування установ, а адміністрація може відмовити. Наприклад, у нас є засуджений терорист Брейвик, відносно якого ми обмежили участь преси у спілкуванні з ним.

У додаток представник Росії додав, що в нашій державі це право для ЗМІ, а не обов’язок відвідувати установи. Ми можемо відмовити. В регіональних управліннях Федеральної служби виконання покарань є працівник, який контролює питання дотримання прав людини.

На загал і як підсумок модератор від Шотландії зазначив, що участь ЗМІ в частині ризиків балансу відповідальності повинно бути так, щоб засуджені не зловживали цим як поширення своїх інтересів негативного характеру.

ЗАПРОПОНОВАНО:

1. Внести доповнення до статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України, зокрема, додати її частиною такого змісту:

"Не мають права відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю і проведення перевірок особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку."

2. З метою встановлення відповідальності осіб за неповідомлення про непогашену (незняту) судимість під час відвідування установ виконання покарань для здійснення контролю і проведення перевірок додати Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 186-7 такого змісту:

"Стаття 186-7. Неповідомлення про непогашену (незняту) судимість під час відвідування установ виконання покарань і слідчих ізоляторів

Неповідомлення про непогашену (незняту) судимість особами адміністрації установ виконання покарань і слідчих ізоляторів під час відвідування установ виконання покарань і слідчих ізоляторів для здійснення контролю і проведення перевірок їх діяльності -

тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неповідомлення про непогашену (незняту) судимість особами адміністрації установ виконання покарань і слідчих ізоляторів під час відвідування установ виконання покарань і слідчих ізоляторів особами для здійснення контролю і проведення перевірок їх діяльності, з пред’явленням редакційного (службового) посвідчення друкованого засобу масової інформації або інформаційного агентства адміністрації установ виконання покарань і слідчих ізоляторів -

тягне за собою попередження або накладення штрафу на керівника друкованого засобу масової інформації або інформаційного агентства від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян."

3. Пропозиції і зауваження необхідно подавати до Департаменту організаційного забезпечення діяльності служб Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України.

Управління міжнародної діяльності
та взаємодії із засобами масової інформації
апарату Державної пенітенціарної служби України

Клиша Владислав Іванович
+ 38 044 207 34 36, org@kvs.gov.ua

версія для друку
Заступник міністра
Чернишов
Денис Вікторович
Розширений пошук »